Безпліддя це захворювання, коли бажана вагітність не відбувається на протязі 12 місяців регулярного подружнього життя без використання контрацептивів. Для жінок, що старші за 35 років, про цей діагноз можна говорити за 6 місяців.
Таким чином, якщо не настала вагітність на протязі року у подружжя де жінці до 35 років та 6 місяців де жінка старша 35,необхідна діагностика непліддя, за якою Ви можете звернутись до спеціалістів нашого центру.
Наразі непліддям страждають більше ніж 15 відсотків подружніх пар. Ця цифра має тенденцію до зростання, для цього є багато чинників: і ранній початок статевого життя, часті зміни статевих партнерів, пізній шлюб та планування першої вагітності у більш пізньому віці, статеві інфекції та хронічні захворювання статевої системи, екологічна ситуація, соціально-економічні чинники.
Причиною непліддя можуть бути порушення з боку обох статевих партнерів. Таким чином можна говорити про чоловіче, жіноче та поєднане непліддя ( коли порушення виявляють у обох статевих партнерів)
Існують також поняття первинного та вторинного непліддя, що відноситься до обох статевих партнерів.
Про первинне жіноче непліддя говорять тоді, коли у жінки, що живе статевим життям, не було жодної вагітності ( за умови, що вона не користується контрацепцією). Про первинне чоловіче непліддя можна говорити тоді, коли у жодної статевої партнерки вагітність не настала, за умови регулярного статевого життя та відсутності контрацепції. Діагноз вторинного непліддя виставляється тоді коли в анамнезі були вагітності, без урахування їх результату ( пологи, аборти, викидні, позаматкова вагітність).
Причиною непліддя можуть бути:
- Вродженні вади розвитку статевих органів ( гіпоплазія матки, перетинки у поржнині матки, подвоєння матки, відсутність матки та (або) піхви, відсутність яєчників)
- Набуті захворювання статевих органів та результати оперативного лікування
- Новоутворення (міоми, поліпи єндометрія та цервікального каналу)
- Порушення у роботі ендокринної системи ( насамперед яєчників, щитоподібної залози, наднирників, гіпофізу , гіпоталамусу)
- Запальні гострі та хронічні хвороби статевих органів, що призводять до порушення прохідності маткових труб та імплантації :
а. ендометрит — запалення порожнини матки
б. сальпінгоофорит – запалення додатків матки
г. цервіцит – запалення шийки матки
6.Психологічні причини непліддя-
Стрес впливає на лібідо та сексуальну функцію, змінює кількість гормонів, що значно знижує можливість виникнення вагітності
- Існує також поняття генетичного непліддя –коли порушується структура генів що знаходяться у яйцеклітинах та сперматозоїдах. До порушень хромосомного матеріалу може призвести вживання наркотичних речовин, тютюнопаління, забруднення навколишнього середовища, вплив радіації та хімічних речовин.
8. Молекулярно-генетичні порушення: мутації генів що відповідають за згортаючу систему крові:
а.надлишок гомоцистеїну, підвищенне згортання крові та схильність до утворення тромбів(тромбофілія) можуть бути причиною непліддя та звичного невиношування вагітності, передчасних пологів, відшарування плаценти
б. прушення здатності єндометрію до імплантації та зміщення часу імплантаційного вікна
Генетичні аномалії зустрічаються не частіше ніж у 10 відсотках випадків
Таким чином, у жінок причинами безпліддя є анатомічні та функціональні зміни статевих органів, запальні захворювання матки, маткових труб, яєчників, гормональні порушення, ендокринна патологія(захворювання щитоподібної залози, наднирників, пухлини яєчників), міома матки , ендометріоз, травми статевих органів після абортів та пологів, інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) та викликають спайковий прцесс малого тазу.
Діагностика непліддя сімейної пари починається з обстеження чоловіка аналіз сперми та наявність антиспермальних антитіл в еякуляті MAR-тест(це досить швидке, безболісне та малозатратне обстеження).
Симптомами жіночого непліддя по-перше є відсутність настання вагітності за умови регулярного статевого життя та супроводжується симптомами тих захворювань, що викликали непліддя.
При запальних процесах та інфекційних захворюваннях це болі, порушення циклу, виділення із статевих органів, свербіж та дискомфорт зовнішних статевих органів
При міомі та ендометріозі болі, значні місячні, порушення менструального циклу (місячні більші за 7 діб та частіші ніж 21 день)
При гормональній дисфункції порушення менструального циклу (місячні більші за 7 діб та рідші ніж 35 днів)
Таким чином ми бачимо, що симптоми дуже схожі і надати допомогу лікар може лише завдяки повній довірі з боку пацієнтки (що до анамнезу та скарг) та ретельному обстеженню. Своєчасна діагностика та лікування, при появі тривожних симптомів-умова можливості настання здорової вагітності.
До необхідних обстежень для діагностики безпліддя відносяться
Скарги та анамнез як акушерсько-гінекологічний так і соматичний (про наявність хронічних захворювань),
огляд та кольпоскопія,
загальноклінічні обстеження : загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз крові на вміст глюкози
Обстеження на інфекції – наявність хламідії, мікоплазми, уреаплазми, та збудників інших захворювань, що передаються статевим шляхом. Наявність цих інфекцій може призвести не тільки до порушення імплантації ембріону, але й до ускладнень вагітності. Найчастіше обстеження проводиться методом ПЛР (фемофлор-скрін) та висів на флору та чутливість до антибіотиків
УЗД-обстеження, за необхідності фолікулогенез та перевірка прохідності маткових труб (гістеросальпінгографія). Ці процедури частіше не потребують наркозу або місцевого знеболення
Гормональне дослідження, як правило у визначені дні менструального циклу, яке заключається у визначені гормонів у крові, що впливають на овуляцію та імплантацію: фоликулостимулюючий гормон(ФСГ), лютеїнізуючий гормон (ЛГ), пролактин, естрадіол, прогестерон, андрогени, гормони щитоподібної залози(ТТГ, Т3 ,Т4, антитіла до щитоподібної залози), обстеження на прихований діабет
Генетичні та імунологічні дослідження
Якщо подружжя стикається з проблемою безпліддя, Ви можете звернутися до лікарів нашого центру та встановити причину відсутності вагітності. Більшості пацієнтів з безпліддям є можливість допомогти простими методами. Це стає можливим за умови своєчасного звернення до спеціалістів та вибору правильного методу лікування
ЯКЩО ВИ ВИЯВИЛИ СХОЖІ СИМТОМИ ПРОКОНСУЛЬТУЙТЕСЬ У ЛІКАРЯ, НЕ ЗАЙМАЙТЕСЬ САМОЛІКУВАННЯМ.